Авторы: Нестеренко Сергей

На відміну від європейської системи медичної освіти, представником якої є й українська, медична школа в Штатах забирає лише чотири роки. Незважаючи на це, весь процес навчання — від середньої школи до роботи практичним лікарем — триває від одинадцяти до п’ятнадцяти років. Тож молодим спеціалістом американський лікар стає мінімум у віці тридцяти двох років.

Якщо постаратися виділити основну відмінність американської медичної освіти від української, нею, напевно, стане значно більший акцент на практичну роботу з пацієнтами. Починаючи з третього, а подеколи і з другого року в медичній школі студент проводить до 70–80 % свого часу на поверхах лікарні замість навчальних класів. Але про все по черзі. Медична школа є другим етапом отримання вищої освіти: одразу після закінчення середньої школи (high school) в 17 років ви мусите спочатку отримати ступінь бакалавра в коледжі (цей етап також називається undergraduate education або undergrad).

Що цікаво, велика кількість студентів на цьому етапі отримує освіту за фахом (major subject), який не завжди напряму пов’язаний із медициною. В моїй резидентурі, наприклад, були люди з інженерними, гуманітарними та навіть воєнними спеціальностями. Для подачі документів до медичної школи існує ряд вимог: курси з біології, хімії та фізики — так званий pre-medical track (http://en.wikipedia.org/wiki/Pre-medical). Зазвичай студенти можуть обрати ці курси в коледжі разом із основною спеціальністю.

Після закінчення коледжу та отримання bachelor degree — вступ до медичної школи. Багато людей перед цим кроком беруть перерву на рік або трохи довше та займаються якоюсь волонтерською роботою, наукою, подорожують або працюють. Причиною цього є не лише бажання відпочити, а радше мета покращити своє резюме (СV — Curriculum Vitae). Річ у тім, що, незважаючи на високу ціну навчання в медичній школі, при вступі до неї існує великий конкурс. Тому при відборі кандидатів враховують не лише академічні успіхи, а й інтереси чи роботу поза школою.

Я вже зазначав, що власне медична школа займає чотири роки, але саме навчання в нашому українському розумінні (у групах і з викладачем) триває навіть менше. Вся концепція американської медичної освіти побудована навколо засвоєння матеріалу через практику. Так, у студентів-медиків у США теж є і лекції, і практичні заняття, але починаючи з другого-третього курсу все більше уваги приділяється роботі безпосередньо з пацієнтами в лікарні або клініці (до речі, під «клінікою» американці розуміють те, що ми в Україні називаємо поліклінікою — про неї якось буде окрема розповідь).

Протягом першого і другого років студенти проходять інтенсивний курс базових медичних дисциплін, таких як анатомія, мікробіологія та фармакологія. Ніхто не відволікається на політологію чи американську історію — все це було пройдено у коледжі.

Протягом третього року лекції та практичні заняття також тривають, але займають не більше одного дня на тиждень. Усі інші дні зайняті роботою в лікарні: студенти вчаться розмовляти з пацієнтами, робити обстеження, все це документувати та бути частиною лікувальної команди, яка включає резидентів, сертифікованих лікарів і середній медичний персонал.

Невеличка довідка щодо «лікувальної команди». В академічних медичних центрах велика частка роботи припадає на команди резидентів. Структура може змінюватися в різних центрах, але в моїй резидентурі було дві основні команди: доросла та дитяча ортопедія. До кожної входили декілька резидентів різних років навчання: один-два інтерни, один — другого року навчання, один-два четвертого року та один чи два чіфи (резидент останнього року, який є відповідальним за весь процес). Студенти зазвичай дуже швидко прикріплюються до таких команд та перетворюються на активних учасників лікувального процесу: вони збирають клінічну інформацію, роблять клінічний огляд і виконують прості маніпуляції, асистують в операційній.

Простіше кажучи, медична школа — це власне процес підготовки до вступу у резидентуру, оскільки студент до кінця третього року навчання мусить обрати бажану спеціальність. Майже весь четвертий рік в медичній школі студенти займаються подачею документів та відвідуванням співбесід на резидентуру. Після березня четвертого року навчання, коли вже відомі «результати матчу», більшість студентів розслабляються та присв’ячують свій час відпочинку та підготовці до резидентури, яка починається з липня.

Резидентура та клінічна ординатура (феллоушип) є основними компонентами спеціальної підготовки лікаря. Тривалість їх залежить від фаху: резидентура з ортопедії забирає 5 років, звичайний феллоушип — один додатковий рік. В нейрохірургії резидентура — 7 років, два з яких ідуть на наукову діяльність або на субспеціалізацію. В нехірургічних спеціальностях резидентура триває три-чотири роки, після яких феллоушип займає ще два-три роки.

Резидентура є обов’язковим компонентом підготовки, без якого не можна працювати лікарем. Феллоушип дозволяє поглибити знання із більш вузької спеціальності та збільшує шанси знайти гарну роботу.

Таким є типовий шлях до омріяної медичної спеціальності в Штатах. Чи є він кращим, ніж в інших країнах? Відповідь на це питання, мабуть, потребує більш детального аналізу переваг та недоліків. Тут можу сказати лише одне: він є реальним і зрозумілим. Він не є шляхом для обраних. Якщо ти дійсно тяжко працюєш, ти можеш розраховувати на місце в омріяній спеціальності.

Матеріал в російському перекладі можна знайти тут. Оригінал статті на сайті автора.

опубликовано 18/06/2015 16:48
обновлено 19/06/2015
Публицистика, Организация здравоохранения

Комментарии

Для того чтобы оставить комментарий, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Скачивайте наши приложения

Приложение Кроха