Авторы: Нестеренко Сергей

Лікарі мусять отримувати гідну заробітну плату, і це є не просто бажаним результатом медичної реформи, а передумовою її успіху. У цьому дописі я не збираюся давати рецепти, яким чином досягти підвищення зарплати, але хочу ще раз акцентувати увагу на критичній важливості цієї мети.

Дивно навіть доводити той факт, що для якісної роботи працівник мусить отримувати адекватну винагороду. Проте у нашому суспільстві склалося певне сором’язливе ставлення до питання зарплат лікарів. Навіть більше: у свідомості homo soveticus дуже глибоко засіла впевненість у тому, що “люди йдуть працювати в медицину не за грошима” або “вони і так хабарі беруть — навіщо їм підвищувати зарплату?”.

Я стверджую, що висока легальна оплата праці лікаря є не лише сором’язливим побажанням — вона є критичною та базовою умовою подальшого розвитку медичної галузі.

П’ять причин, чому гідна офіційна зарплата є критично важливою. Це:
– дозволяє прибрати гроші зі спілкування лікаря із пацієнтом;
– дозволяє лікарю зосередитися лише на роботі та самовдосконаленні;
– відкриває творчий бік особистості, що є передумовою та запорукою бурхливого розвитку медицини;
– підвищує рівень відповідальності лікаря за свою роботу;
– виводить із податкової тіні та полегшує регулювання галузі.

Відносини з пацієнтами
Якщо ви працюєте в українській медицині, то напевне знаєте, що першою думкою голодного лікаря при зустрічі з пацієнтом є така: “Скільки він зможе мені заплатити?”. Лише після цього слідує “як я можу йому допомогти?”. Оцінити перевагу гідної зарплати я зміг лише в американскій резидентурі, коли одного дня зрозумів, що нарешті позбувся цієї рефлекторної думки. Тоді мене це вразило: “Боже, сьогодні я і на хвилину не замислився, скільки грошей я отримаю від пацієнта!” —нарешті я почав думати в першу чергу і лише про те, чим допомогти цій людині.

Самовдосконалення лікаря
Знаєте, чим в Україні я займався після роботи, аби прогодувати сім’ю? Викладав англійську. Так, можна було працювати ближче до медицини: виготовляти ортопедичні устілки, робити масаж, торгувати в аптеці, але все це не мало б жодної відмінності. Хірург має займатися однією та лише однією справою — хірургією, що включає операції та амбулаторний прийом. Якщо лікар мусить займатися будь-чим іншим, окрім медицини, це є марнуванням часу.

Творчий підхід до роботи
Окрім відсутності часу на навчання за нестачі матеріальних стимулів у лікаря зникає навіть бажання рухатися вперед: “А для чого, коли ці пориви не призводять до покращення мого життя?”.

Рівень відповідальності
Відома думка, що професіоналом може вважатися тільки той, хто отримує за свою роботу винагороду. Чому так? Моя інтерпретація полягає в тому, що коли ти отримуєш матеріальну компенсацію, це підвищує рівень твоєї відповідальності за результат. Просто поспостерігайте за собою: коли ваші результати кращі — коли роботу виконано за просто так чи за плату?

Згадайте Езопову казку про гуску, що несла золоті яйця. Бажаючи отримати все золото одразу, хазяїн зарізав гуску, та залишився ні з чим. Так само і в медицині: аби отримати золото (результати праці), гуску треба годувати, а лікарю — платити.

***

Матеріал в російському перекладі можна знайти тут. Оригінал статті на сайті автора.

опубликовано 30/10/2014 16:16
обновлено 16/07/2016
Публицистика, Врачи и больницы

Комментарии

Для того чтобы оставить комментарий, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Скачивайте наши приложения

Приложение Кроха